• Які заходи з перезавантаження добре підійдуть для ваших молодих гравців відповідно до їхнього віку, культури, статі та здібностей?
• Куди можуть піти молоді гравці у спортивному середовищі, щоб перезавантажитися?
• Як найкраще нормалізувати “перезавантаження” як корисний і прийнятний спосіб для молодих гравців впоратися зі стресом?

Створіть доброзичливу командну культуру:

• Тренери вітаються з молодими гравцями на ім’я та сприяють формуванню позитивного групового духу. Юних гравців активно і цілеспрямовано вітають і залучають до активностей.
• Тренери надають молодим гравцям можливість познайомитися один з одним через знайомство або ігри. – Всі беруть активну участь, і ніхто не виключається і не відсіюється.
• Для того, щоб молоді люди з різними здібностями могли брати участь і відчувати себе рівноправними учасниками, ми модифікуємо діяльність або простір і заохочуємо кожного учасника до власних цілей і досягнень.
• До уваги беруться культура, релігія, вік і стать молодого гравця, щоб він міг брати участь у грі, зберігаючи при цьому свою гідність і звичаї.
• Юних гравців називають гендерно-нейтральними термінами, наприклад, їхніми іменами або “спортивними друзями”. Не називайте всіх гравців “хлопцями”.
• Тренери використовують методи розподілу молодих гравців на команди, які не спричиняють відчуження та не завдають шкоди самооцінці. Наприклад, замість того, щоб дозволити молодим людям обирати команди, тренери використовують нейтральні методи поділу на команди: місяць народження, улюблений фрукт або генератор випадкових груп.

Побудуйте довірливі та послідовні відносини:

• Тренери розуміють, що молоді гравці дивляться на них і їхня думка має значення.
• Тренери розуміють молодих гравців, тому вони знають, чого очікувати, почуваються в безпеці та відчувають приналежність до колективу. – Тренери допомагають молодим гравцям регулювати свій стрес – особливо тим, хто має порушення регуляції, які можуть мати труднощі у спілкуванні та взаємодії з іншими.
• Тренери сприяють співпраці, командній роботі та позитивній груповій ідентичності, а також допомагають юним гравцям здобувати важливі життєві навички через спорт.
• Молоді гравці бачать, як їхні тренери розмірковують над своїми упередженнями, і працюють над тим, щоб змінити їх.
• Тренери запрошують і залучають молодих гравців до процесу розвитку навичок, ставлячи запитання, а не просто даючи вказівки. Ставлячи запитання, тренери залучають молодих людей до процесу навчання, дають їм змогу відчути, що їх бачать і чують, а також надають тренерам інформацію про молодого гравця, яка є важливою для його розвитку.
• Молоді гравці заохочуються надавати формальний та неформальний зворотній зв’язок тренерам про свій досвід.

Сприяти автономії:

• Молоді гравці отримують лідерські ролі та обов’язки, які демонструють довіру до їхніх здібностей, допомагають їм зробити значущий внесок і поглиблюють почуття приналежності до команди.
• Ролі та обов’язки включають надання молодим гравцям можливості обирати та проводити тренувальні заходи, відповідати за організацію тренувань, керувати обладнанням тощо.

Впроваджуйте плани з інклюзії:

• Дозвольте молодим гравцям брати участь у природних інклюзивних заходах, заснованих на тому, що кожен може робити з невеликими змінами або взагалі без них.
• Змініть або адаптуйте діяльність, щоб забезпечити підтримку та виклик для різних здібностей.
• Згрупуйте молодих гравців відповідно до їхніх здібностей, і кожна група виконує версію однієї і тієї ж вправи, але на рівні, який підходить для кожного з них.
• Підтримуйте окремих учасників, щоб вони певний час працювали окремо над конкретними навичками, перш ніж приєднатися до всієї групи.
• Вирішення гендерних питань, пов’язаних зі спортом та фізичною активністю.
• Подумайте про наслідки залучення молодшої та старшої молоді до однієї і тієї ж діяльності, наприклад, про відповідну мову, різні рівні зрілості та когнітивного розвитку, фізичний контакт та різні рівні навичок.